"Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від
усякого меча обосічного, проходить воно аж до
поділу душі й духа, суглобів та мозків, і
спосібне судити думки та наміри серця." (Євреїв 4:12)
Ти пишеш, Боже, вірю, пишеш,
Свої Закони у думках.
Хоч і не бачим, всюди дишеш,
Живеш в впокорених серцях.
Хтось сіє Слово, поливає,
А Ти, Спасителю, ростиш.
Як воно так, ніхто не знає,
Та щоб збулось, що в Нім, слідиш.
У серце людське залягають
Живі і діючі Слова,
Там працю Божую здійсняють,
І кличуть, кличуть до Христа.
Почувши раз людина знає,
Що вона грішна, у гріхах.
Як жити далі вибирає,
Є шанс покаятись в ділах.
А Слово діє, проникає,
І дух і душу поділя;
Зове і кличе, не змовкає
Про щастя, вічність, про Христа.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Былое… вновь терзает в кровь… - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan) Это было надиктовано на очень старый телефон Siemens ME45 очень давно во время моей очередной прогулки по лесу. В недрах сего оно и покоилось до назначенного ему судьбой часа…
Часть текста в середине – безвозвратно пропала из-за порчи аудио-файла. Часть конца набил на клавиатуре кусками, но его еще нужно причесывать (на что – нет времени). Потому, размещаю только начало, может потом, когда-нибудь завершу,.. если в том - будет надобность…
===
Эпиграф
>>> Кто долго и пристально всматривается в Прошлое, иногда - лишает себя Будущего...
