Искал чистую и светлую, истоптал, исцарапал... Думал, что нашел... Нет, она всегда впереди меня, всегда звала, и зовет... Я бежал, помню еще в детстве бежал к ней, а она убегала от меня, уносилась вдаль... И снова я оставался один, а она веяла ветерком воспоминаний...
- Подожди... - говорил я ей.., - дай задержу тебя...
- Задержи меня, - умоляюще смотрела она мне в глаза...
- Нет, ты лишь моя мечта, детская мечта. Тебя нет, я тебя придумал сам. Наверное так, хотя, ты все равно снишься мне, и словно настоящая щекочешь мое лицо. Нет, я так не могу, потому я отпускаю тебя, уходи, будь тем солнышком, которое восходит и садится там за горизонтом. Лучше зови меня издали, я буду бежать и спешить всегда к тебе. Пока наши линии не сойдутся. Они сойдутся, но тогда, когда мы больше не будем надеяться на встречу. Просто сойдутся, как утро с тишиной моря, как крик чаек и небесная лазурь. Они сойдутся, ну а теперь я буду идти, уходить, да, убегать от тебя, чтобы мы ценили, ценили чуточку больше. Ищи и ты меня, как я искал тебя, если можешь, если хочешь, если любишь, но Его ищи прежде...
Когда у тебя не будет сил, ты же знаешь, я приду к тебе, Он придет к тебе, Он всегда ведь с тобой, в эти дни ты найдешь Его, Его больше и ближе...
Сокольников Олег,
Украина
Если будем извлекать драгоценное даже из ничтожного - станем, как Его уста... сайт автора:личная страница
Прочитано 7103 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
Парадокс нашего времени. - Сергей Варакин И как точно всё подмечено. И даже в церкви такое присутствует к сожелению и стыду. Мы гонимся за многим а теряем нравственность...
